баланс тиску

Баланс тиску у вентиляційній системі – це стан, коли сумарний тиск, що створюється вентиляторами, компенсує всі втрати в мережі повітропроводів, а розподіл повітря по гілках відповідає розрахунковим витратам. Для шахтної вентиляції досягнення балансу тиску є критично важливим: від нього залежить, чи буде свіже повітря надходити в очисні вибої та віддалені виробки у необхідній кількості, а також чи не виникнуть небажані перетоки повітря між ділянками.

При відсутності належного балансу тиску в одних гілках мережі може спостерігатися надлишковий потік повітря, тоді як в інших – його дефіцит. Це призводить до підвищених енерговитрат, погіршення умов праці, зростання концентрації газу та пилу в окремих виробках. Вентилятори при цьому можуть працювати поза оптимальною робочою зоною, що викликає підвищення вібрації, шуму та прискорений знос підшипників і робочих коліс.

Для встановлення балансу тиску проводять аеродинамічні розрахунки та натурні вимірювання. Визначають фактичні витрати й тиски на різних ділянках вентиляційної мережі, після чого коригують положення регулювальних органів – заслінок, балансувальних клапанів, перемичок. У складних системах із кількома головними вентиляторами важливо узгодити режими їхньої роботи, щоб уникнути взаємного впливу та нестійких режимів. У промислових цехах аналогічні принципи застосовують для забезпечення стабільної роботи витяжних і припливних систем.

Підтримання балансу тиску вимагає постійного моніторингу стану мережі. Зміни конфігурації виробок, поява нових ділянок або демонтаж старих повітропроводів порушують початковий розрахунковий баланс. Тому необхідно періодично перевіряти параметри вентиляції, оновлювати розрахункові моделі та вносити корективи. Системний підхід до управління балансом тиску забезпечує стійку роботу вентиляторів, підвищує безпеку гірничих робіт і зменшує експлуатаційні витрати на вентиляцію.