Місцевий вентилятор провітрювання призначений для забезпечення повітрообміну безпосередньо у робочій зоні — у вибоях, тупикових виробках, під час проходки штреків, камер та інших ділянок, де загальний потік вентиляційної мережі не гарантує потрібної якості повітря. Він подає свіже повітря до вибою через вентиляційний рукав або організовує відсмоктування відпрацьованого повітря, тим самим знижуючи концентрації шкідливих газів, пилу та теплове навантаження.
Для ефективної роботи місцевого провітрювання важливо правильно підібрати схему: нагнітальну, відсмоктувальну або комбіновану. Нагнітання зазвичай простіше у реалізації та забезпечує стабільну подачу свіжого повітря, тоді як відсмоктування може бути корисним для локального видалення пилу і газів з вибійної зони. Вибір залежить від геометрії виробки, характеру робіт, запиленості, газовиділення та вимог безпеки.
Під час підбору враховують продуктивність, тиск (для подолання опору рукава та місцевих втрат), довжину і діаметр рукава, допустиму швидкість потоку у виробці, рівень шуму, а також умови монтажу. Дуже важливо запобігати витокам повітря через нещільності рукава та стиків — вони різко знижують фактичну подачу у вибій. Практика показує, що регулярна перевірка стану рукава, підвісів і з’єднань є таким же важливим фактором, як і номінальні характеристики вентилятора.
У газонебезпечних і пилонебезпечних умовах місцеві вентилятори повинні мати вибухозахищене виконання, антистатичні елементи та захист від іскроутворення. Доцільним є використання датчиків контролю атмосфери та режимів блокування/сигналізації при перевищенні допустимих значень. Обслуговування включає контроль вібрації, стану підшипників, кріплень, очищення від пилу і перевірку електрообладнання.
Місцевий вентилятор провітрювання — це «інструмент безпеки» на дільниці. Правильний вибір схеми, якісний монтаж вентиляційного рукава та дисциплінована експлуатація забезпечують стабільне провітрювання вибою, зменшення пилу й газів та більш прогнозовані умови виконання підземних гірничих робіт.