підземні споруди

Підземні споруди включають шахти, рудники, транспортні й інженерні тунелі, підземні сховища та виробничі камери, де природний повітрообмін практично відсутній. У таких умовах вентиляційні системи стають єдиним засобом подачі свіжого повітря, видалення шкідливих газів, пилу, тепла й вологи. Для забезпечення безпеки людей та надійної роботи обладнання в підземних спорудах застосовують комплекс технічних рішень: головні й місцеві вентилятори, мережі повітропроводів, системи контролю газового складу та автоматизоване керування режимами провітрювання.

Проєктування вентиляції підземних споруд базується на розрахунку необхідної витрати повітря, аналізі схем руху транспортних потоків, розташуванні робочих зон і джерел тепловиділення. У шахтах і рудниках основна увага приділяється розподілу повітря між очисними й підготовчими виробками, у тунелях – видаленню вихлопних газів від транспортних засобів і диму в разі пожежі. Вентилятори підбирають з урахуванням довжини повітропроводів, аеродинамічного опору, можливості реверсування потоків і потреби в швидкій зміні напрямку руху повітря для аварійного провітрювання.

Експлуатація вентиляційних систем у підземних спорудах вимагає постійного моніторингу параметрів повітряного середовища, технічного стану вентиляторів і стану повітропроводів. Регулярні інспекції, вимірювання витрати повітря, концентрацій шкідливих газів і температури дозволяють підтримувати стабільний та безпечний режим. Завдяки застосуванню сучасних вентиляторів, систем автоматизації й дистанційного контролю підземні споруди отримують надійний захист від небезпечних факторів, а їхня вентиляція відповідає високим вимогам гірничої та будівельної галузей.