процес діагностики

Процес діагностики вентиляційних систем у шахтах і промислових цехах є впорядкованою послідовністю дій, спрямованих на виявлення причин несправностей вентиляторів та супутнього обладнання. Правильно побудований алгоритм діагностики дозволяє швидко відрізнити незначні відхилення від небезпечних ушкоджень, зменшити час простою вентиляції та уникнути необґрунтованої заміни дорогих вузлів. В основі процесу лежить аналіз фактичних параметрів роботи у порівнянні з паспортними й проєктними значеннями.

Діагностика зазвичай починається з опитування персоналу та вивчення записів у журналах експлуатації: фіксується, коли саме з’явилися симптоми, які роботи проводилися незадовго до цього, чи змінювався режим роботи системи. Після цього виконується зовнішній огляд вентилятора, електродвигуна, фундаменту, повітропроводів і арматури. Звертають увагу на сліди течі мастила, перегріву, деформацій, корозії, ослаблені кріплення, незвичні шуми та вібрації під час роботи агрегату.

Наступним етапом процесу діагностики є інструментальні вимірювання: реєструються струм і напруга електродвигуна, температура підшипників, рівень вібрації й шуму, тиск і витрата повітря в контрольних точках вентиляційної мережі. Порівняння цих даних із нормативними значеннями дозволяє звузити коло можливих причин несправності. За потреби проводять розширені випробування окремих вузлів: розбирання підшипникових опор, контроль стану робочого колеса, перевірку муфт і валів.

Завершальним етапом процесу діагностики є узагальнення результатів і формування висновків щодо характеру та ступеня пошкодження, а також розробка плану ремонтних заходів. Важливо не лише усунути симптоми, а й знайти першопричину, щоб уникнути повторення несправності. Систематичне застосування структурованого процесу діагностики підвищує надійність шахтної та промислової вентиляції, скорочує час вимушених зупинок і дозволяє раціонально планувати технічне обслуговування та модернізацію вентиляторного обладнання.