Строк окупності інвестицій є ключовим показником при виборі та модернізації вентиляційного обладнання для шахтних і промислових підприємств. Він відображає період, протягом якого витрати на придбання, монтаж та налагодження вентиляторів і супутніх систем повертаються за рахунок економії електроенергії, зменшення витрат на ремонт і підвищення надійності роботи. Чим коротший строк окупності, тим привабливішим є проєкт для інвестора або керівництва підприємства.
Для розрахунку строку окупності інвестицій порівнюють річні витрати до і після впровадження нового обладнання. Сюди входять витрати на електроенергію для роботи вентиляторів, планові та аварійні ремонти, заміну вузлів, а також втрати від простоїв. Наприклад, встановлення енергоефективних вентиляторів із регульованими приводами може суттєво знизити споживання електроенергії та кількість зупинок через відмови. Різниця між попередніми та новими витратами формує річну економію, яка й використовується для оцінки окупності.
У шахтній вентиляції до фінансових розрахунків додаються вимоги безпеки та надійності, оскільки від роботи головних і місцевих вентиляторів залежить життя персоналу. Інвестиції в більш надійні, вибухозахищені та енергоефективні агрегати зменшують ризик аварійних ситуацій, що важко оцінити лише у грошовому вимірі, але суттєво впливають на прийняття рішень. Тому строк окупності часто розглядається разом із додатковими критеріями – підвищенням рівня безпеки, відповідністю нормативам і можливістю подальшої модернізації.
На практиці, при плануванні інвестицій у вентиляційні системи, розглядають кілька сценаріїв: заміна окремих вентиляторів, комплексна модернізація з реконструкцією повітропроводів, впровадження систем автоматизованого керування та моніторингу. Для кожного варіанту оцінюється строк окупності та загальний економічний ефект. Це дозволяє підприємству обрати оптимальний шлях розвитку – поєднати технічне вдосконалення з економічною доцільністю та забезпечити стабільну роботу шахтної й промислової вентиляції на довгострокову перспективу.