Вимірювання витрати повітря є основою контролю ефективності шахтної та промислової вентиляції. Саме фактична витрата в повітропроводах, стволах і виробках показує, чи забезпечується необхідний повітрообмін у робочих зонах, очисних вибоях, камерах і цехових приміщеннях. Без регулярних вимірювань неможливо об’єктивно оцінити роботу вентиляторів, правильно налаштувати регулювальні органи й своєчасно виявити відхилення від проєктних режимів.
Для вимірювання витрати повітря використовують різні прилади та методи: анемометри, трубки Піто, дифманометри, витратоміри з вбудованими перетворювачами. Вибір способу залежить від розмірів перерізу, швидкості потоку, доступності місця вимірювання та необхідної точності. У шахтній вентиляції часто застосовують ручні анемометри для контрольних вимірювань у виробках, а на головних повітропроводах встановлюють стаціонарні датчики, інтегровані в систему диспетчерського контролю.
Процедура вимірювання витрати повітря передбачає визначення середньої швидкості потоку в перерізі та множення її на площу цього перерізу. При цьому важливо виконувати вимірювання в декількох точках, щоб врахувати нерівномірність розподілу швидкостей. Отримані значення порівнюють з проєктними даними й нормативними вимогами, а за результатами коригують положення балансувальних клапанів, заслінок та режим роботи вентиляторів.
Регулярне вимірювання витрати повітря дозволяє підтримувати стабільні параметри вентиляції, забезпечувати безпеку праці та енергоефективність системи. Для шахтних підприємств це особливо важливо, оскільки зміна конфігурації виробок, поява нових ділянок і закриття старих гілок постійно впливають на розподіл повітря. Системний підхід до контролю витрати повітря в поєднанні з аналізом тиску, шуму й вібрації забезпечує повну картину стану вентиляційного господарства та сприяє надійній роботі вентиляторів.